Спецпроект

Bидано електронний атлас iсторiї України

У Києві сьогодні презентували електронний атлас iсторiї України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Враховуючи те, скiльки тут реалiзовано iсторичних та довiдкових матерiалiв, враховуючи глибину обробки iсторичних карт i текстiв, я хочу сказати, що це видання виходить далеко за межi якогось середньостатистичного спецiального видання", - сказав заступник головного редактора видання Iгор Бусол пiд час презентацiї.

Вiн повiдомив, що атлас мiстить понад 100 електронних карт iз текстовими матерiалами, бiльше нiж 1300 iлюстрацiй, 12 вiдеосюжетiв, а також має iнтерактивнi функцiї.

За словами I.Бусола, атлас має п'ять тематичних роздiлiв, якi вiдображають рiзнi перiоди розвитку України. "Уся iнформацiя, представлена в iсторичних картах, є перевiреною, видiленою i точною, якiй можна довiряти", - наголосив вiн.

За його словами, якщо перевести всю iнформацiю, закладену в атлас, у паперовий формат, вона дорiвнюватиме обсягу атласу на 70 сторiнок i довiдника з iсторичними нарисами на 500 сторiнок.

Крiм того, як повiдомив генеральний директор Iнституту передових технологiй Олександр Барладiн, нинi також завершується пiдготовка атласiв "Україна та її регiони", "Україна туристична", "Адмiнiстративно-територiальний подiл України", "Космо-атлас України".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.