Спецпроект

Bидано електронний атлас iсторiї України

У Києві сьогодні презентували електронний атлас iсторiї України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Враховуючи те, скiльки тут реалiзовано iсторичних та довiдкових матерiалiв, враховуючи глибину обробки iсторичних карт i текстiв, я хочу сказати, що це видання виходить далеко за межi якогось середньостатистичного спецiального видання", - сказав заступник головного редактора видання Iгор Бусол пiд час презентацiї.

Вiн повiдомив, що атлас мiстить понад 100 електронних карт iз текстовими матерiалами, бiльше нiж 1300 iлюстрацiй, 12 вiдеосюжетiв, а також має iнтерактивнi функцiї.

За словами I.Бусола, атлас має п'ять тематичних роздiлiв, якi вiдображають рiзнi перiоди розвитку України. "Уся iнформацiя, представлена в iсторичних картах, є перевiреною, видiленою i точною, якiй можна довiряти", - наголосив вiн.

За його словами, якщо перевести всю iнформацiю, закладену в атлас, у паперовий формат, вона дорiвнюватиме обсягу атласу на 70 сторiнок i довiдника з iсторичними нарисами на 500 сторiнок.

Крiм того, як повiдомив генеральний директор Iнституту передових технологiй Олександр Барладiн, нинi також завершується пiдготовка атласiв "Україна та її регiони", "Україна туристична", "Адмiнiстративно-територiальний подiл України", "Космо-атлас України".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.