Спецпроект

На Рівненщині виявили поховання УПА, серед них - курінний "Лайдака"

17 серпня 2011 р. у с. Літвиця Дубровицького району Рівненської області на прохання сільського голови товариством пошуку жертв війни та політичних репресій "Пам'ять" були проведені пошуково-дослідницькі роботи з метою виявлення поховань воїнів УПА.

Про це "Історичній Правді" повідомила благодійна ініціатива "Героїка".

За спогадами старожилів с. Літвиця, у 1944 р. на сільському цвинтарі був похований курінний УПА Микита Скуба-"Лайдака", який загинув в бою з підрозділом Внутрішніх військ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР.

За деякий час, як стверджують літні люди, поруч з курінним поховали ще декількох повстанців. Точна кількість вояків та місце спочинку курінного не були відомі.

В результаті пошуково-дослідницьких робіт фахівці виявили п'ятеро кістяків: один жіночий та четверо чоловічих. Всі п'ятеро були поховані приблизно в один період на відстані близько метра один від одного.

 Розкопана братська могила вояків УПА

За переказами старожилів, курінний Лайдака був високого зросту, мав широкі плечі та був похований у військовому однострої.

Один з п'яти виявлених кістяків належить молодій людині високого зросту з широкими плечима. Характерно, що ця людина була вбрана у військовий однострій - це вдалось встановити за виявленими ґудзиками та пряжками.

"З великою долею ймовірності можна стверджувати, що підчас пошуково-дослідницьких робіт був виявлений кістяк курінного УПА Микити Скуби-"Лайдаки", трьох воїнів УПА та невідомої підпільниці", - заявив голова товариства "Пам'ять" Любомир Горбач.

Благодійна ініціатива "Героїка" розпочала роботу над виготовленням козацьких хрестів. Дана ініціатива займається впорядкуванням українських військових поховань, встановленням пам'ятників та пам'ятних знаків, присвячених борцям за незалежність України.

Фото: ініціатива "Героїка"

Станом на 29 серпня 2011 р. вже виготовлено три бетонні хрести, триває збір коштів необхідних для виготовлення ще двох.

Загалом для завершення всіх робіт (виготовлення двох хрестів, їх перевезення та встановлення на могилах) потрібно близько 5 000 грн. Охочі підтримати благородну справу грошима можуть дізнатися всю необхідну інформацію тут.

Микита Скуба (1916, с. Бичаль Костопільського районну Рівненської області - 11 березня 1944, Рівненська область) - сотник УПА, курінний загону ім.Колодзінського Воєнної Округи "Заграва".

На початку 1943 року був військовим референтом Сарненської округи ОУН (б) "Ворскла". Весною 1943 р. був арештований німцями і деякий час перебував в Рівненській в'язниці, організував і здійснив втечу.

В серпні 1943 р. став командиром 2-х сотень рейдуючої Бойової групи УПА "Бористена"; з вересня 1943 р. - командир загону УПА ім. Колодзінського ВО "Заграва".

Станом на січень 1944 р. виглядав наступним чином: "32-35 років, високого зросту, худий, лице видовжене, ніс прямий, волосся русяве, очі сірі, поранена ліва рука". Загинув в бою з підрозділом ВВ НКВС біля рідного села 11 березня 1944 р., про що занотовано у відповідному звіті: "будучи раненим у ліве рам'я, стріляв ще одною рукою з коліна і командував боєм, доки не впав із другої кулі".

Посмертно отримав звання сотника УПА (17 березня 1944 р.). Восени 1944 р. на його честь було названо бригаду УПА.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.