Спецпроект

Постанові "Про Червоний терор" - 92 роки

5 вересня 1919 року Рада Народних комісарів більшовицької Росії прийняла постанову "Про Червоний терор", дозволивши революційні трибунали над "класовими ворогами".

Офіційно кампанію з червоного терору було припинено 6 листопада 1918 року, але де-факто вона тривала далі.

За даними російської Вікіпедії, протягом 1918 року ЧК репресувала 31 тисячу людей, з яких 6 тисяч було розстріляно.

За дослідженнями британського історика Роберта Конквеста, загалом за вироками революційних трибуналів та позасудових засідань ЧК в 1917-1922 році було розстріляно 140 тисяч людей.

"Історична Правда" нагадує цей документ:

О КРАСНОМ ТЕРРОРЕ

Постановление СНК

5 сентября 1918 г.

Совет Народных Комиссаров, заслушав доклад председателя Всероссийской Чрезвычайной Комиссии по борьбе с контрреволюцией, спекуляцией и преступлением по должности о деятельности этой комиссии, находит,

что при данной ситуации обеспечение тыла путем террора является прямой необходимостью;

что для усиления деятельности Всероссийской Чрезвычайной Комиссии по борьбе с контрреволюцией, спекуляцией и преступлением по должности и внесения в нее большей планомерности необходимо направить туда возможно большее число ответственных партийных товарищей;

что необходимо обеспечить Советскую Республику от классовых врагов путем изолирования их в концентрационных лагерях;

что подлежат расстрелу все лица, прикосновенные к белогвардейским организациям, заговорам и мятежам;

что необходимо опубликовать имена расстрелянных, а также основания применения к ним этой меры.

Подписали: Народный Комиссар Юстиции Д. КУРСКИЙ

Народный Комиссар по Внутренним Делам Г. ПЕТРОВСКИЙ

Управляющий Делами Совета Народных Комиссаров Вл. БОНЧ-БРУЕВИЧ

СУ, № 19, отдел 1, ст. 710, 04.09.18

(Собрание узаконений, № 5)

Джерела: Реабілітація репресованих: законодавство та судова практика / За редакцією В.Т. Маляренка - К.: Юрінком, 1997. - С. 17-18.

Також: ГУЛАГ: Главное управление лагерей. 1918-1960. Под ред. акад. А.Н. Яковлева; сос. А.И. КОКОРИН, Н.В. ПЕТРОВ.- М.: МДФ, 2000. - 888 с. - (Россия. ХХ век. Документы). - С. 15.

Від "Історичної Правди: в ЧК працював талановитий український поет епохи Розстріляного Відродження Дмитро Фальківський. У 1920-их він писав вірші про своє криваве минуле.

В цих віршах є шкода за убитими жертвами, є також бажання повернути славні часи, щоб розібратися з непманами, а є просто захоплення молодими днями, наприклад, ось у цьому вірші з циклу "Минуле" (1927):

В кишені - літучка* 2300,
А в другій - рука обняла револьвер...
Хіба ж не все рівно для нас, для чекістів,
Чи завтра вмирать, чи тепер?
---------------------
* літучка - ордер на право арешту без зазначення адреси (прим. авт.).

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.