Кузьмук не збивав російський Ту-154 над Чорним морем - суд

Господарський суд Києва відмовився задовольнити позов російської авіакомпанії "Сибір" у справі про катастрофу російського пасажирського лайнера Ту-154, який був нібито збитий ракетою під час навчань у 2001 році. Хто збив - невідомо, але не українці.

Про це повідомляє "Дельфі" з посиланням на РІА "Новості".

"Ми виграли цю справу, - повідомив адвокат Міноборони України Андрій Козлов. - Суд оголосив резолютивну частину - в позові відмовлено повністю".

Нагадаємо, що літак Ту-154 авіакомпанії "Сибір", котрий виконував рейс Тель-Авів - Новосибірськ, зазнав катастрофи у жовтні 2001 року . Загинули всі 66 пасажирів і 12 членів екіпажу.

За раніше озвученим висновків Міждержавного авіаційного комітету (МАК), російський Ту-154 авіакомпанії "Сибір" був збитий зенітною ракетою, випущеною комплексом С-200В з району Феодосії в Криму. В день катастрофи, 4 жовтня 2001 року, там проводилися військові навчання української армії.

Російські експерти встановили, що корпус літака отримав "множинні пробоїни від металевих предметів сферичної форми, що відповідають елементам ураження бойової частини зенітної ракети". В МАКу наполягають, що це була українська ракета, над якою військові втратили контроль під час навчань.

Юридично Україну не визнали винною в події, проте український МЗС перерахував родичам загиблих $ 7,8 мільйона. Україна виплатила сім'ям загиблих моральну компенсацію в розмірі $200 000 на кожного загиблого.

У 2004 році авіакомпанія "Сибір" подала позов до Господарського суду Києва проти Міноборони та Держказначейства України, в якому вимагала стягнути з них $15,32 млн.

У січні цього року українська комісія оголосила про те, що ракета не збивала Ту-154. До такого висновку прийшла комісія Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Як випливає з висновку КНДІСЕ, під час підриву бойової частини ракети відстань до літака мала становити 780 метрів. У такому випадку в літак потрапило б "до трьох вражаючих елементів". "Знищення літака при таких умовах є практично неможливим", - заявили в КНДІСЕ, при цьому не вказуючи інших можливих причин катастрофи Ту-154.

На проведення додаткової експертизи в КНДІСЕ наполягли в Міноборони Україні, де заперечують, що лайнер був збитий саме українською ракетою.

На думку українських експертів, літак не був збитий ракетою, як вважалося раніше, а вибуховий пристрій міг знаходитися зовні або всередині Ту-154. Зокрема, це міг бути вибуховий пристрій, розташований "між стелею внутрішньої частини літака" і його корпусом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.