Оголошено конкурс на краще фото замків і палаців

Стартував всеукраїнський конкурс фотографії "Жива давнина", оголошений Управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА, інформаційним агентством "Вікна-Одеса" та комунальним підприємством "Фортеця".

Про це повідомляє "Рідна країна".

За інформацією організаторів, на конкурс приймаються фотографічні зображення старовинних замків, фортець та палаців, що збереглися на території країни. Вітаються роботи, котрі відображають не лише архітектурний вигляд історичної споруди, а й сьогодення пам'ятки - жанрові замальовки, пов'язані з палацом, замком чи фортецею, життям людей навколо них тощо.

У конкурсі можуть брати участь усі бажаючі - як професійні фотографи, так і аматори. Кінцевий термін подання робіт - 15 листопада 2011 року.

Підсумки конкурсу будуть оголошені 21 листопада 2011 року в місті Одеса. Переможці отримають грошові винагороди та спеціальний приз від Фонду Миколи Томенка "Рідна країна".

Окрім того, з 21 листопада відібрані на конкурс роботи будуть експонуватися у відкритому доступі в галереї "Уніон" (м. Одесса) та в Аккерманській фортеці (м. Білгород-Дністровський Одеської обл.).

З детальними умовами конкурсу можна ознайомитися тут. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.