Закарпатські депутати відмовилися виконувати гімн Угорщини

Депутати Береговської райради Закарпатської області відмовилися від виконання державного гімну Угорщини перед початком сесійних засідань.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Комерсант-Україна".

9 вересня вони скасували своє рішення від 17 червня про виконання гімну Угорщини разом із гімном України перед початком сесійних засідань, задовольнивши протест міжрайонної прокуратури Закарпатської області.

Як розповів газеті заступник голови Береговської райради Адальберт Браун, виконання угорського гімну на початку засідань скасували, щоб уникнути національної ворожнечі.

"Рішення було ухвалене більшістю голосів. Із 54 присутніх у залі депутатів за скасування проголосували 48 (усього в райраді 62 депутати). Від голосування утрималися тільки 6 депутатів від "КМКС Партія угорців України", - сказав Браун.

1938: угорські війська окуповують Ужгород і Мукачево (ВІДЕО)

Він уточнив, що хоча рішення скасувати виконання гімну сусідньої країни ухвалене лише тепер, за останні 2,5 місяці гімн Угорщини в Береговській райраді не пролунав жодного разу.

Раніше Браун пояснював, що рішення виконувати угорський гімн разом із українським перед початком засідань було ухвалене на підставі закону "Про національні меншини", оскільки 85% населення району становлять етнічні угорці.

У листопаді 2010 року у Береговому відбувся референдум щодо перейменування міста на угорську назву Береґсас, але на нього прийшло менше половини виборців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.