20 років українсько-польських стосунків - лекція посла Польщі

22 вересня о 18.00 відбудеться Інауґураційна лекція Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні доктора Генрика Литвина.

Про це повідомляє "OpenStudy".

Тема лекції: Двадцятиріччя польсько-українських взаємин.

Лекція Генрика Литвина започатковує цикл зустрічей із Послами ЄС під назвою "Європейський клуб".

Про лектора:

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні, Генрик Литвин, історик за освітою, автор книжок з історії давньої Речі Посполитої, зокрема дисертації "Наплив польської шляхти в Україну 1569-1648″ (вид. 2000) та "Рівні до рівних. Київська репрезентація у Сеймі 1569-1648" (2009). Довголітній дипломат. Виконував дипломатичні місії, зокрема, в Італії, Україні, Росії, Білорусі. До прибуття в Україну у червні 2011 - заступник міністра закордонних справ.

Місце проведення: м. Київ, вул. Волоська 10, корпус №6 (Центр польських та європейських студій в НаУКМА)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.