ПОМЕР ПЕТРО ТРОНЬКО

Сьогодні, на 97 році життя помер академік Петро Тронько.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національній спілці краєзнавців України.

Петро Тимофійович Тронько - доктор історичних наук, професор, академік Національної Академії наук України. Завідувач відділом регіональних проблем Інституту історії України НАНУ.

Голова Національної спілки краєзнавців. Голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини. Віце-президент Асоціації історичних міст України. Головний редактор журналу "Краєзавство".

Заступник Голови Ради Міністрів УРСР у 1961-1978 рр. Депутат Народних зборів Західної України у 1939 р., які легалізували приєднання західноукраїнських територій до УРСР.

В 1967-1978 рр. був головою правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а в 1978-1979 рр. - віце-президентом Академії наук України.

Петро Тронько мав численні нагороди: від ордена Червоної Зірки (1943) до Героя України (2000). Фото: ut.net.ua

Ініціатор створення Музею народної архітектури та побуту у Пирогово. Ініціатор відновлення майже знищеного місцевим колгоспом музею "Козацькі могили" під Берестечком.

Битва під Берестечком. Екскурсія музеєм "Козацькі могили" (ФОТО)

Голова редколегії 26-томної "Історії міст і сіл Української РСР" та серії видань про жертв політичних репресій радянських часів "Реабілітовані історією". 

Час і місце прощання з відомим краєзнавцем і державним діячем уточнюється.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.