ПОМЕР ПЕТРО ТРОНЬКО

Сьогодні, на 97 році життя помер академік Петро Тронько.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національній спілці краєзнавців України.

Петро Тимофійович Тронько - доктор історичних наук, професор, академік Національної Академії наук України. Завідувач відділом регіональних проблем Інституту історії України НАНУ.

Голова Національної спілки краєзнавців. Голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини. Віце-президент Асоціації історичних міст України. Головний редактор журналу "Краєзавство".

Заступник Голови Ради Міністрів УРСР у 1961-1978 рр. Депутат Народних зборів Західної України у 1939 р., які легалізували приєднання західноукраїнських територій до УРСР.

В 1967-1978 рр. був головою правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, а в 1978-1979 рр. - віце-президентом Академії наук України.

Петро Тронько мав численні нагороди: від ордена Червоної Зірки (1943) до Героя України (2000). Фото: ut.net.ua

Ініціатор створення Музею народної архітектури та побуту у Пирогово. Ініціатор відновлення майже знищеного місцевим колгоспом музею "Козацькі могили" під Берестечком.

Битва під Берестечком. Екскурсія музеєм "Козацькі могили" (ФОТО)

Голова редколегії 26-томної "Історії міст і сіл Української РСР" та серії видань про жертв політичних репресій радянських часів "Реабілітовані історією". 

Час і місце прощання з відомим краєзнавцем і державним діячем уточнюється.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.