У Чернігові святкуватимуть ювілей собору брата Ярослава Мудрого

У Чернігові у жовтні пройдуть урочистості з нагоди 975-річчя Спасо-Преображенського собору.

Про це УНІАН повідомили в Управлінні у справах преси та інформації Чернігівської облдержадміністрації.

Як підкреслив під час засідання оргкомітету заступник голови ОДА Віктор Тканко, Спаський собор у Чернігові є перлиною давньоруської архітектури, унікальною архітектурною пам'яткою.

"Протягом дев'яти століть він був головним осередком богослужіння, духовності, суспільного, художньо-історичного і інтелектуального життя міста Чернігова", - додав він.

Директор Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Андрій Курданов поінформував про заходи, які відбуватимуться з цієї нагоди на початку жовтня.

Пересічним україцям Спаський собор відомий з етикеток місцевого пивного бренду. Фото: thisisukraine.org

Так, у рамках святкування передбачається відкриття книжкової та фото виставок, виставки архівних документів про Спаський собор; проведення молебнів, організація Міжнародної наукової конференції, урочистого зібрання; презентація наукового видання "Спас Чернігівський" та спецпогашення блоку ювілейних марок. Крім того, заплановано проведення "круглих столів", лекцій, уроків у закладах освіти з нагоди 975-річчя Спаського собору.

ДОВІДКА

Спасо-Преображенський собор у Чернігові було засновано за князювання Мстислава Хороброго - першого літописного чернігівського князя, сина Володимира Хрестителя. Припускається, що закладка собору відбулася в 1033-1034 роках.

У "Повісті врем'яних літ" згадується, що на момент смерті князя (1036 рік) собор було зведено до висоти людини, яка стоїться на коні (біля 4 метрів).

Архітектурний образ споруди собору втілює ідею сили і величі Чернігівського князівства. Функції його у давнину не обмежувалися лише культовими. Тривалий час він був головною суспільно-політичною спорудою міста, князівства та губернії. Тут проходили святкові церемонії, укладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави.

У 1927 році, згідно з постановою РНК УРСР, Спасо-Преображенський собор оголошено історико-архітектурною пам'яткою всеукраїнського значення. Нині собор є пам'яткою національного значення та діючим храмом Української православної церкви.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.