У Львові пікетували прокуратуру за Музей визвольної боротьби

У Львові представники Української республіканської партії пікетували військову прокуратуру Львівського гарнізону з вимогою передати приміщення Музею визвольної боротьби, що на вул. Лисенка, 23а, у власність громади Львова та відкликати позовну заяву військової прокуратури з суду, якою прокуратура хоче забрати згадане приміщення собі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Як наголосив представник партії, екс-депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, прокурор військової прокуратури Мудрик звернувся до адмінсуду щодо передачі приміщення в користування прокуратурі замість міської громади Львова.

"У підготовку музею вкладено понад 5 млн грн, - підкреслив Новоженець. - І вже коли музей на вул. Лисенка ось-ось мав відкритися, військова прокуратура захотіла забрати приміщення собі".

Учасники пікету також наголосили на тому, що приміщення музею не становить оборонної цінності.

Нагадаємо, що наказом управління культури Львівської ОДА від 13.04.2005 р. за №37-к було створено Музей історії визвольної боротьби. Замовником по реконструкції будівлі по вул. Лисенка, 23а, виступило УКБ ОДА.

Загальна кошторисна вартість робіт по реконструкції приміщення 9 млн.267,3 тис. грн. Станом на 1 травня 2011 р. освоєно коштів на 5 009 тис. грн. Генеральним замовником на проведення робіт виступає управління капітального будівництва Львівської обласної ради.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.