Книгу "історика" Толстоухова про Харцизьк видадуть замість Івана Франка

Держкомтелерадіо виключило 54 (додатковий) тому, який містить літературознавчі, фольклористичні, етнографічні та публіцистичні праці Івана Франка, з програми підтримки книговидання "Українська книга - 2011".

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на прес-службу Верховної Ради.

Замість тому творів Франка накладом 2 тисячі екземплярів і вартістю 320 тисяч гривень за програмою "Українська книга" було профінансовано видання такої "актуальної" книги, як "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", де співавторами є колишній міністр Анатолій Толстоухов, голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб та інші високопоставлені посадові особи".

2004 рік: як Толстоухов проголошував Януковича президентом (ФОТО)

"Відповідно до указу президента України "Про вшанування пам'яті Івана Франка" Національна академія наук України підготувала чотири додаткові томи і том купюр до 50-томного академічного зібрання творів Івана Франка, три з яких і том купюр були видані Держкомтелерадіо Україні в 2008-2009 роках накладом по 5 тисяч. примірників за програмою соціально значущих видань "Українська книга", - зазначили у парламенті.

За словами прес-служби ВР, "також рішенням колегії Держкомтелерадіо був схвалений випуск завершального 54-го (додаткового) тому зібрання творів Франка. Однак надруковане видання так і не було профінансоване".

За рекомендацією Держкомтелерадіо видання було включено до програми підтримки книговидання "Українська книга", а в серпні 2011 року видавництво отримало усну інформацію про його вилучення зі згаданої програми без будь-яких пояснень.

Видавництво і президент НАН України Борис Патон зверталися до Держкомтелерадіо з проханням залишити це видання в програмі "Українська книга-2011", проте відповіді не отримали.

З цього приводу віце-спікер Микола Томенко звернувся із запитом до прем'єр-міністра Миколи Азарова і направив звернення Президенту України з проханням розібратися в цій ситуації.

Нагадаємо, що у 2010 році Держкомтелерадіо вже просив у держави 350 тисяч на видання 1000 екземплярів першого тому твору Толстоухова про його рідний Харцизьк, але отримав від "Української книги" відмову. З аналогічним проханням Держкомтелерадіо звернувся до держави і цього року.

Толстоухова звинуватили в плагіаті книги з історії України

Заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський, відповідаючи на запитання, чому ця книга заслужила право на виділення 350 тисяч гривень бюджетних коштів для її підготовки, виготовлення та розповсюдження в рамках програми "Українська книга", пообіцяв знизити вартість видання.

Обґрунтовуючи цінність книги "Харцизьк: час, події, люди. Том 1", Мураховський сказав, що вона цікава як "історична повість про одне з міст України".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.