Будівельники нищать пам'ятку археології на Подолі

Забудовники вирили котлован розміром 800 кв. м, глибиною до 3 м без проведення комплексу наукових археологічних досліджень з вивчення та фіксації пам'ятки. В результаті робіт забудовника знищено археологічний культурний шар з чисельними цінними об'єктами спадщини XII-XVIII ст.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець, посилаючись на лист Головного управління охорони культурної спадзини.

"Якщо в дії забудовників не втрутяться правоохоронні органи, вже цими вихідними пам'ятка археології буде знищена остаточно, адже забудовники ухиляються від отримання припису Головного управління охорони культурної спадщини щодо припинення будівельних робіт", - наголосив Бригинець.

ГУ охорони культурної спадщини встановило порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини" на будівельному майданчику по вул. Нижній Вал, 17 та вул. Житньоторзька, 8а. Будівельний майданчик знаходиться на території пам'ятки археології місцевого значення "Культурний шар Подолу IX-XVIII ст.", археологічної зони і зони регулювання забудови першої категорії .

Голова комісії звернувся до голови КМДА та Прокуратури м.Києва з проханням
дати доручення відповідним службам вжити заходів щодо припинення незаконних дій забудовника з метою недопущення знищення об'єктів археологічної спадщини та вжити заходів прокурорського реагування щодо притягнення до відповідальності винних.

За цією адресою - Нижній Вал, 17, улітку знесли пам'ятку архітектури - 150-річний будинок, який пережив три вiйни, двi окупацiї, двi революцiї та радянську владу. Будинок зберіг первинний декор iз рiзьбленої деревини та поверхневий декор з вiнцевим карнизом середини XIX столiття, але на його місці тепер риють котлован під нову п'ятиповерхову будівлю.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.