У Києві згадали знищення Хрещатика 70 років тому (+німецьке архівне ВІДЕО)

В центрі Києва відбулася акція "Знищений Хрещатик: ми пам'ятаємо". її учасники зажадали від влади "припинити політику замовчування комуністичних злочинів періоду Другої світової війни", маючи на увазі вибухи на Хрещатику у вересні 1941 року.

Про це повідомляють організатори акції - громадянський рух "Простір свободи".

Її учасники вишикувалися вздовж Хрещатика від вулиці Прорізної, де злетів у повітря перший будинок, до будівлі Київради. Вони тримали в руках лампадки, фотографії руїн знищених комуністами центру Києва й Успенського собору Лаври, написи "24.09.1941. Ми пам'ятаємо".

24 вересня 1941 року, невдовзі після вступу до Києва німецьких військ, за допомогою радіокерованих пристроїв було підірвано завчасно закладену НКВД вибухівку під більшістю будинків у центрі Києва.

Уперше в світовій історії відступаюча армія знищила центр власного міста разом з людьми, заявляють організатори акції. Розмінувати встигли лише кілька будівель, у т.ч. оперний театр і нинішній Будинок вчителя.

Вибухами й пожежами знищено 324 житлових та адміністративних будинків, у т.ч. визначні шедеври архітектури. Тисячі киян загинули, 50 тисяч залишилися без даху над головою.

Нацистська агітаційна кінохроніка про пожежі на Хрещатику

На завершення учасники акції виклали біля будівлі Київради з запалених лампадок цифру "70".

В оприлюдненому зверненні до влади міститься заклик належно висвітлювати цей та інші військові злочини СРСР в освітніх та інформаційних програмах, встановити меморіал в пам'ять про загиблих від терактів 24 вересня 1941 року киян та пам'ятні таблички на місці знищених будинків, прибрати з назв київських вулиць імена людей, причетних до злочину, щороку на належному рівні вшановувати пам'ять загиблих.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.