З Луганською облрадою судяться за любов до червоних прапорів

29 вересня 2011 р відбудеться попереднє судове засідання за адміністративним позовом Дмитра Снєгирьова до Луганської обласної ради про визнання незаконними дій Луганської обласної ради з приводу розміщення копій Прапора Перемоги на будівлі облради.

Про це "Історичній Правді" повідомили у прес-службі благодійного фонду "Підтримка Українських ініціатив".

У позові йдеться про наступне: "16.06.2011 р. рішенням Конституційного Суду України № 6-рп\1011 використання копій Прапора Перемоги визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Згідно зі ст.23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на будинках, де працюють ради та їх виконавчі комітети, піднімається Державний Прапор України, зазначає Дмитро Снєгирьов.

Але незважаючи на вищевказані положення Закону та прийняте Конституційним Судом України рішення Луганська обласна рада в період з 16.06. 2011 р. до 22.06.2011 р. продовжувала розміщувати копії Прапора Перемоги на адміністративній будівлі, чим порушує положення Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування".

Коментуючи подання адміністративного позову до Луганської обласної ради Снєгирьов акцентував увагу на тому факті, що незважаючи на штучне  затягування розгляду позову, Луганський окружний адміністративний суд змушений був прийняти рішення щодо відкриття впровадження у цій справі.

Нагадаємо, що у травні 2011 року президент Янукович підписав закон щодо порядку офіційного використання копій Прапору перемоги. При цьому норма, яка дозволяла громадянам використовувати червоні прапори на 9 травня, існувала ще в законі "Про вшанування пам'яті Великої вітчизняної війни", підписаному Леонідом Кучмою у 2000 році.

Інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.