Спецпроект

У Бабиному Яру закладуть перший камінь національного меморіалу

3 жовтня о 12-00, у Бабиному Яру відбудеться церемонія закладки першого каменя меморіально-музейного комплексу "Бабин Яр", в якій візьмуть участь керівники української держави, зарубіжні гості, дипломати, представники громадських організацій, ЗМІ.

Про це повідомляється у прес-релізі за підписом "Оргкомітет", отриманим ІП.

За вказаним у релізі контактним телефоном (246-25-11) ніхто не бере слухавку, тож не можна уточнити, про який організаційний комітет ідеться. Номер належить Об'єднаній єврейській громаді України, котра розташована в одному приміщенні з Єврейським конгресом України, очолюваним Вадимом Рабіновичем.

Наводимо скорочений текст прес-релізу:

"Бабин Яр - це символ великого горя і пам'яті єврейського народу, місце найстрашнішої трагедії ХХ століття, що сталася в Україну під час її окупації нацистами. У 2011 році виповнюється 70 років від дня трагічних подій у Бабиному Яру.

Уже понад півстоліття ведуться розмови про те, щоб увічнити пам'ять загиблих у Бабиному Яру - місці, де фашистські окупаційні війська масово розстрілювали цивільне населення і військовополонених.

У вересні 1941 року 33 771 осіб - дорослі і діти, жінки, люди похилого віку були розстріляні протягом двох днів, - тільки за те, що вони були євреями. Протягом наступних років фашистської окупації кількість розстріляних перевищила 100 000 осіб.

Протягом усього цього часу в цьому самому знаковому для всього єврейського народу місці не було меморіалу.

І ось 3 жовтня о 12:00 відбудеться церемонія закладки першого каменя унікального комплексу, який буде побудований завдяки благодійному фонду "Бабин Яр".

Це стане одним з найважливіших подій у єврейському світі. Вперше в Києві зберуться найбільші керівники єврейських громад світу.

Як повідомили у фонді "Бабин Яр", в церемонії закладення каменя візьмуть участь, зокрема, президент найбільших єврейських організацій США Малькольм Хонлайн; лідер євреїв Франції, один з лідерів Європейського єврейського Союзу (EJU) П'єр Беснану; президент Конференції європейських рабинів ( вона об'єднує єврейські громади більш ніж з 40 країн Європи) Пінхас Гольдшмідт; президент Євроазійського єврейського конгресу Олександр Машкевич і багато інші високопоставлені гості".

Цього тижня Громадський оргкомітет вшанування жертв Бабиного Яру заявив, що урядовий комітет з підготовки та проведення заходів до 70-х роковин трагедії Бабиного Яру застосував принцип сегрегації, поділивши мучеників нацизму за походженням на обраних, гідних поминання, та другорядних.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.