У Польщі відкрили пам'ятний знак про "убивць із "Нахтігаля"

Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Депутат каже, що текст на таблиці грубо перекручує історію.

Тарас Тимощак нагадав, що 18 вересня цього року в костелі міста Свидниця було відкрито відповідну таблицю за участі місцевої влади і Митрополита Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

"Переклад тексту, розміщеного на таблиці: "В пам'ять професорам львівських навчальних закладів, розстріляних у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові гітлерівським батальйоном "Нахтігаль". Такий текст не лише грубе перекручення історії, а й паплюження пам'яті і розцінюється "Свободою", як розпалювання ворожнечі між двома сусідніми країнами», - наголосив депутат.

До розстрілів професорів у Львові причетні українці - польська преса

Тимощак зазначив, що партія "Свобода" (її депутати складають більшість у Львівській міськраді - ІП) сприяла спорудженню меморіалу польським вченим, які загинули від рук нацистів у Львові.

Він наголосив, що вимагатиме від Президента і МЗС дати адекватну оцінку діям представників антиукраїнських сил у Польщі і спрямувати до посольства Польщі офіційну ноту протесту. Водночас від генконсульства Польщі депутат вимагає пояснення цієї ситуації.

29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету "Львівська політехніка" на спорудження пам'ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах.

У Польщі існує рух радикальних правих, який зображує українців як різунів і паліїв, ігноруючи на догоду своїм переконанням точність історичних фактів.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.