У Польщі відкрили пам'ятний знак про "убивць із "Нахтігаля"

Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Депутат каже, що текст на таблиці грубо перекручує історію.

Тарас Тимощак нагадав, що 18 вересня цього року в костелі міста Свидниця було відкрито відповідну таблицю за участі місцевої влади і Митрополита Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

"Переклад тексту, розміщеного на таблиці: "В пам'ять професорам львівських навчальних закладів, розстріляних у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові гітлерівським батальйоном "Нахтігаль". Такий текст не лише грубе перекручення історії, а й паплюження пам'яті і розцінюється "Свободою", як розпалювання ворожнечі між двома сусідніми країнами», - наголосив депутат.

До розстрілів професорів у Львові причетні українці - польська преса

Тимощак зазначив, що партія "Свобода" (її депутати складають більшість у Львівській міськраді - ІП) сприяла спорудженню меморіалу польським вченим, які загинули від рук нацистів у Львові.

Він наголосив, що вимагатиме від Президента і МЗС дати адекватну оцінку діям представників антиукраїнських сил у Польщі і спрямувати до посольства Польщі офіційну ноту протесту. Водночас від генконсульства Польщі депутат вимагає пояснення цієї ситуації.

29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету "Львівська політехніка" на спорудження пам'ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах.

У Польщі існує рух радикальних правих, який зображує українців як різунів і паліїв, ігноруючи на догоду своїм переконанням точність історичних фактів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.