В Охтирці відкрили пам'ятник козакам-гусарам - і Денису Давидову

В Охтирці Сумської області урочисто відкрили пам'ятник воїнам Охтирського 12-го гусарського полку.

Про це повідомляє УНІАН з посиланням на прес-службу Охтирської міської ради.

Mісто й досі розподілене не на сучасні мікрорайони, а на старовинні козацько-гусарські сотні, але до цього часу на його вулицях не було жодної згадки про цих воїнів.

Виправити несправедливість вирішила громадська організація "Історико-краєзнавчий клуб "Охтирські гусари", де й виникла ідея створення козацько-гусарської алеї, встановлення пам'ятного знаку і кованого вказівника.

Як грабували в районі Охтирки у XVIII-му сторіччі

"Я, як і кожний охтирчанин, пишаюсь нашою військовою славою. Вважаю, що нащадки повинні шанувати історію своєї землі, знати героїв, які здобували славу в боях за Батьківщину, - наголосив під час урочистостей депутат Сумської облради Олександр Єрмак (Партія регіонів). - Багато славних імен пов'язано з Охтиркою. Це і Лермонтов, Аляб'єв та багато інших. Та все ж найвідоміший керманич охтирських вояків - легендарний полковник-поет Денис Давидов".

Охтирський полк - адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр - Охтирка (нині місто Сумської області). Сформований у 1655-1658 на Слобожанщині переселенцями із Правобережної України. Першим полковником був Іван Гладкий (1658).

Після ліквідацїї 1765 царським урядом полкового устрою в Слобідській Україні полк був реорганізований в гусарський полк російської армії, а його територія ввійшла до складу Слобідсько-Української губернії.

12-ий гусарський полк брав участь у наполеонівській кампанії 1812-13 рр., російсько-турецьких війнах 1828-29 і 1877-78, в Першій світовій війні.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.