У дворянському гнізді під Черніговом обговорять "Червоний терор"

У селі Старий Білоус відбудеться наукова конференція "Червоний терор і його глобальні наслідки".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція відбудеться в садибі П. Г. Березовського 8 жовтня 2011 за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Старий Білоус. Початок об 11:00.

Розклад конференції:

1. "Визначення червоного терору як інструмента знищення ворожих соціальних груп"

Лектор: Замятін А., директор Старобілоуського історичного комплексу.

2. "Роль усної пам'яті в реконструкції подій 1918 року в с. Старий Білоус Чернігівського повіту"

Малишко О. - праправнучка Березовського П.Г., Старобілоуський історичний комплекс, с.Старий Білоус.

3. "Дім Вербицьких. Зламані долі".

Кондратенко М., художник, нащадок роду Вербицьких, м. Чернігів.

Постанові "Про Червоний Терор" - 92 роки

4. "Відображення червоного терору на Чернігівщині у спогадах М.В. Чорносвитової".

Демченко Т., доцент кафедри історії та архітектури України Інституту історії, етнології і правознавства ім. Лазаревського.

5. "Біль і приниження. Спогади про репресії сім'ї".

Галковська Н., поетеса, голова Чернігівської міської організації "Просвіти".

6. "Доля дворянській сім'ї Хижнякова до і після 1917 року"

Ісаєнко О., науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

7. "Знищення більшовиками населення Чернігова в 1918-1919 рр".

Блакитний Максим, вчений секретар Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

8. "Доля дворянської родиниТовстолісів із села Кувечичі Чернігівського повіту після Жовтневого перевороту"

Товстоліс С.М, Лисак В., бібліотекар с. Кувечичі Чернігівського району.

9. "Чернігів у період червоного терору 1918-1919 рр.."

Ягодовський К., голова Чернігівської обласної організації товариства охорони пам'яток. Лепявко С., доктор історичних наук, професор Ніжинського педагогічного університету ім. М.В. Гоголя.

Робочі мови конференції: українська, російська.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.