Київрада порушила свою ж заборону будувати в історичному центрі

Сьогодні більшість Київради підтримала проект рішення щодо виділення земельної ділянки майже біля стін Софії Київської - вул. Золотоворітська, 11 - для будівництва готельного комплексу з паркінгом. Будинок входить до Зводу пам'яток історії та культури м.Києва.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

На думку депутата, проект рішення про заборону будівництво в охоронній зоні Софії Київського виник виключно через тиск ЮНЕСКО - що ще рік тому зафіксувала порушення норм забудови буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської Лаври - а не завдяки щирій турботі влади щодо збереження історичної частини м.Києва.

"Лише 3 місяці тому сама Київрада заборонила будь-які будівництва навколо Софії, і ось сьогодні вона проігнорувала своє ж рішення. Це подвійні стандарти, коли з одного боку для ЗМІ виголошуються заяви про нібито спроби боротися із скандальними забудовами в історичному центрі, а з іншого боку слухняна депутатська більшість голосує за рішення, які прямо суперечать позиції ЮНЕСКО і офіційній позиції нашої держави", - підкреслив Бригинець.

Минулої сесії питання не набрало потрібної кількості голосів. Але, сьогодні на розгляд сесії воно було винесене повторно. За проект рішення проголосувало 64 депутати більшості Київради.

У липні 2011 року Київська міська рада прийняла рішення про призупинення проведення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель в історичній частині Києва

У червні комітет Світової спадщини ЮНЕСКО на своїй 35-й сесії закликав Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.