Спецпроект

ЮНЕСКО просить Київ визначитися з охоронною зоною

Комітет Світової спадщини на своїй 35-й сесії вирішив закликати Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

"Комітет ... наполегливо прость Країну-учасницю (Україну) визначити захищену зону в центральному Києві якомога скоріше", - така заява міститься у рішенні комітету зі Світової спадщини ЮНЕСКО, остаточно прийнятому 29 червня 2011 року у Парижі.

Також цим рішенням комітет наполегливо просить Україну посилити регуляторні та практичні механізми - для того, щоб достатнім виконати законодавство щодо історичного центру.

Таке рішення було прийнято на основі аналітичних звітів моніторингових місій експертів ЮНЕСКО/ІКОМОС, котрі працювали в Україні у 2009 та 2010 роках. Експерти ЮНЕСКО констатують, що Україна не може надати тих документів та даних, котрі ця організація просить уже не перший рік.

Так, ЮНЕСКО у відповідь на своє прохання не отримало від України достатньої інформації по ряду об'єктів, що будуються, котрі ця організація просила зупинити. Мова йде про ряд будівництв в буферній зоні Софійського собору - зокрема, про адресу Гончара 17-23.

Незважаючи на прохання ЮНЕСКО, українська влада саботує встановлення меж історичного центру Києва і не виробила план зі управління об'єктами всесвітньої спадщини на території Києва.

Експерти ЮНЕСКО та ІКОМОС також констатують, що Україна, попри звернення до неї, не зробила дослідження ландшафту у зоні Києво-Печерської Лаври. Аналогічна ситуація склалася з Дальніми печерами Лаври - також Україна не надала жодних документів з приводу їх відновлення та збереження.

Також Україна не надає плану консерваційних робіт, котрі зараз тривають на Андріївській церкві.

Як відомо, комітет з охорони Світової спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини.

У список Світової спадщини входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна у Світовій спадщині представлена шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, резиденцією буковинських православних митрополитів у Чернівцях, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Кілька тижнів тому ІКОМОС висловив занепокоєння щодо можливої забудови фундаментів Десятинної церкви.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.