Спецпроект

ЮНЕСКО просить Київ визначитися з охоронною зоною

Комітет Світової спадщини на своїй 35-й сесії вирішив закликати Україну визначити зону в історичному центрі у Києві, і захистити її відповідними законами.

"Комітет ... наполегливо прость Країну-учасницю (Україну) визначити захищену зону в центральному Києві якомога скоріше", - така заява міститься у рішенні комітету зі Світової спадщини ЮНЕСКО, остаточно прийнятому 29 червня 2011 року у Парижі.

Також цим рішенням комітет наполегливо просить Україну посилити регуляторні та практичні механізми - для того, щоб достатнім виконати законодавство щодо історичного центру.

Таке рішення було прийнято на основі аналітичних звітів моніторингових місій експертів ЮНЕСКО/ІКОМОС, котрі працювали в Україні у 2009 та 2010 роках. Експерти ЮНЕСКО констатують, що Україна не може надати тих документів та даних, котрі ця організація просить уже не перший рік.

Так, ЮНЕСКО у відповідь на своє прохання не отримало від України достатньої інформації по ряду об'єктів, що будуються, котрі ця організація просила зупинити. Мова йде про ряд будівництв в буферній зоні Софійського собору - зокрема, про адресу Гончара 17-23.

Незважаючи на прохання ЮНЕСКО, українська влада саботує встановлення меж історичного центру Києва і не виробила план зі управління об'єктами всесвітньої спадщини на території Києва.

Експерти ЮНЕСКО та ІКОМОС також констатують, що Україна, попри звернення до неї, не зробила дослідження ландшафту у зоні Києво-Печерської Лаври. Аналогічна ситуація склалася з Дальніми печерами Лаври - також Україна не надала жодних документів з приводу їх відновлення та збереження.

Також Україна не надає плану консерваційних робіт, котрі зараз тривають на Андріївській церкві.

Як відомо, комітет з охорони Світової спадщини складається з 21 країни, котрих вибирає генеральна асамблея країн-учасниць Конвенції з охорони культурної спадщини.

У список Світової спадщини входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна у Світовій спадщині представлена шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, резиденцією буковинських православних митрополитів у Чернівцях, історичним центром Львова, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

Кілька тижнів тому ІКОМОС висловив занепокоєння щодо можливої забудови фундаментів Десятинної церкви.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".