В центрі Донецька студенти перейменували проспект Ватутіна на "Героїв УПА"

Сьогодні в центрі Донецька студенти заклеїли на будівлі по проспекту Ватутіна вивіску зі справжньою назвою вулиці, перейменувавши її на вулицю "Героїв УПА".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Донецького міськуправління міліції.

У повідомленні наголошується, що сьогодні вранці до чергової частини Донецького міськуправління міліції надійшло повідомлення про те, що невідомі біля головного корпусу Донецького Національного університету малюють на стіні будівлі свастику.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Факт хуліганських дій підтвердився.

Крім того, у міліції відзначили, що молоді люди - студенти донецьких вишів - не лише розмалювали стіну, а й заклеїли справжню назву проспекту Ватутіна, перейменувавши його на Героїв УПА.

Свастики щось не спостерігається. Фото: glavred.info

Порушників було затримано і доставлено до Київського райвідділу міліції.

Відносно одного з них, 21-річного студента, було складено адміністративні протоколи за ст. 152 КУпАП - "Порушення правил у сфері впорядкування населених пунктів" і ст. 173 - "Дрібне хуліганство".

Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Командувач Першого Українського фронту Микола Ватутін загинув у 1944 році у випадковій вогневій сутичці з загоном УПА. Він похований у парку біля Верховної Ради України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.