Сьогодні - 80 років з дня заснування Держрезерву СРСР

17 жовтня 2011 року відзначається 80-річчя з дня створення Держрезерву СРСР.

Про це нагадує прес-служба Державної агенції резерву України:

"17 жовтня 1931 постановою Раднаркому було створено Комітет резервів при Раді Праці і Оборони. Відразу почалося стрімке нарощування резервів. Саме завдяки цим запасам країні вдалося вистояти у перші найважчі місяці Великої Вітчизняної війни і спішно розгорнути військове виробництво.

Системою держрезерву вирішувалися завдання не тільки постачання фронту і тилу, а й накопичення запасів для повоєнного відновлення країни. До Дня Перемоги обсяги резервів зросли по деяких позиціях майже удвічі в порівнянні з довоєнними. А вже в 1950-і роки радянський уряд доручив Держрезерву створювати хлібні запаси, у тому числі і для експорту.

Після розпаду СРСР основні фонди та запаси були розділені між колишніми союзними республіками за територіальною ознакою. Кожне з нових суверенних держав створило свій орган з управління держрезерву.  

Історія Держрезерву України розпочалася 1 листопада 1991 року, коли було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299-04 "Про Створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву", що утворився на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР.

У цій же постанові відзначалося, що новоутвореній Державний Комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього Управління, з чого витікає логічний висновок: Держрезерв України має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії всі шість десятиліть радянської епохи.

Тому сьогоднішню дату можна вважати ювілейною для всіх держрезервів країн СНД.

...Запаси, які формує і зберігає  Державне агентство резерву України, призначені для вирішення широкого кола стратегічних завдань: забезпечення мобілізаційних потреб, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і регулювання ринку.

...Керівництво Держрезерву України вітає колег з країн СНД, Росрезерву РФ зі спільним святом".

Держрезерв України очолює Олексій Лелюк - керівник Полтавського відділення Партії регіонів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.