КАБМІН ВІДРЕСТАВРУЄ СОФІЮ КИЇВСЬКУ

Уряд включив до затверджених обсягів державного замовлення виконання ремонтно-реставраційних робіт пам’яток архітектурного ансамблю Софійського собору (у тому числі будівлі собору) та благоустрій його території.

Про це повідомляє офіційний сайт Кабінету міністрів України.

Реставрація відбудеться в рамках затверджених обсягів держзамовлення на виконання робіт і надання послуг для державних потреб у 2011 році а бюджетною програмою "Реконструкція та реставрація об'єктів культурної спадщини в містах проведення чемпіонату Євро-2012".

Відповідний проект розроблено Мінекономіки згідно з пропозиціями Мінрегіонбуду.

Нагадаємо, у вересні 2011 року Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант у $46 тисяч від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для реалізації проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.