Мозаїки у Софії Київській рятуватимуть на американський грант

Національний заповідник "Софія Київська" здобув грант від Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини - для реалізації проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя".

Про це повідомляє офіційний сайт заповідника.

У "Софії Київській" зберігається основна частина багатої мистецької спадщини Михайлівського Золотоверхого собору ХІІ ст. - перлини української культури. В 30-х роках ХХ ст. Київ втратив цю історичну й мистецьку пам'ятку світового значення, яку відбудували тільки у 1990-их.

Перед зруйнуванням зі стін собору були зняті найцінніші мозаїки та фрески: з двома, іноді з одним шаром тиньку їх перенесли на нову цементну основу. На другому поверсі Софійського собору підготували спеціальне приміщення, в стіни якого вмонтували збережений живопис.

Мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору є головною пам'яткою давньоруського монументального мистецтва ХІІ ст. Ці оригінальні пам'ятки дають уявлення про досконалість внутрішнього оздоблення храму. Сьогодні це постійно діюча експозиція Софійського музею.

Цементна основа, на яку в 1934 р. було перенесено оригінальні мозаїки, на сьогодні становить загрозу їхньому збереженню. Цемент засолює та зволожує основу, перешкоджає паропроникненню, тисне на автентичний мозаїчний шар, є головною причиною виникнення тріщин, сприяє випадінню смальти.

Такий стан пам'яток колекції потребує виконання нагальних реставраційних заходів, які передбачають перенесення оригінального мозаїчного шару на легку основу, що дозволяє зберегти унікальні артефакти в оригінальному вигляді, не завдаючи шкоди історичній та мистецькій цінності.

Реалізація проекту "Збереження колекції автентичних мозаїк XII сторіччя" є черговим благодійним заходом Американського посольського фонду зі збереження культурної спадщини.

За словами посла США в Україні Джона Теффта, посольський фонд США зі збереження культурної спадщини виділив на збереження мозаїк $46 тисяч. Для проведення реставраційних робіт у заповідник запросили реставратора з Італії Марко Санті.

Орієнтовно роботи триватимуть шість місяців.

Тим часом Київрада розглядає можливість нової забудови в охоронній зоні Софії Київської.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.