На Дніпропетровщині реконструюють Січ - як туристичний об'єкт (ФОТО)

В Нікополі презентували концепцію створення історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" біля пам'ятника всеукраїнського значення "Могила Івана Сірка".

Про це "Історичній Правді" повідомили ініціатори проекту.

Планується відтворити автентичний побут і дух життя Чортомлицької Січі, заснованої в цій місцевості 359 років тому. Відвідувачі зможуть постріляти з козацької зброї, спробувати себе в якості коваля чи гончара, зварити страви XVII-го сторіччя, переночувати у справжньому курені, взяти участь у рольових іграх - плаванні на "чайці" і штурмі ворожої фортеці.

Реконструйована Січ розташується поблизу могили Івана Сірка і буде мати у своєму складі: курені, в тому числі  кошового отамана та писаря, "грецький дім", сторожову вежу і торгово-ремісниче передмістя. Планується проведення фестивалів.

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Концепція історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" належить благодійному фонду "Славетна Січ", куди входять нардепи Леонід Кожара (Партія Регіонів) і Павло Жебрівський (НУНС), поет Дмитро Павличко, підприємці і депутати місцевих рад Дніпропетровщини.

Голова Нікопольської РДА Сергій Воронов і Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул теж підтримують проект.

"Ідеєю дуже зацікавлена ​​наша діаспора, наприклад з Нідерландів, Польщі та Прибалтики, - додала одна із засновників фонду баронеса Ольга фон Шталенберг. - А якщо створити тут розвинену інфраструктуру, приїде багато туристів не тільки з діаспори, а й просто люди, які цікавляться світовою історією".

Орієнтовна вартість комплексу - 22 млн євро спонсорських грошей, які ще належить залучити.

Макет майбутнього комплексу

Нікопольщина була місцем розташування п'яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей - Томаківської, Базавлуцької, Микитинської (від якої і походить сучасне місто Нікополь), Чортомлицької та Нової Січі. 

Чортомлицька Січ - укрпілений осередок Запорізької Січі на півострові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро. Існувала з 1652 року. Згодом її назвали Сірковою, на честь отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді і мав на Чортомлику основну базу.

Сірко та інші: як сплелися долі отамана, гетьмана й короля

Січ була зруйнована у травні 1709 року після кількаденної облоги московським військом - за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком гетьмана Івана Мазепи. Уцілілі запорожці заснували Олешківську Січ на протилежному, лівому березі Дніпра.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.