В Берліні відкрили пам'ятник столяру, який убивав Гітлера (ФОТО)

В річницю замаху на Адольфа Гітлера в Берліні було відкрито пам'ятник Георгу Ельзеру, який 8 листопада 1939 намагався вбити нацистського лідера у мюнхенській пивній "Бюргербройкеллер".

Про це повідомляє Spiegel.

Скульптура заввишки 17 метрів являє собою силует профілю Георга Ельзерa. Вночі вона буде підсвічуватися. Установка пам'ятника обійшлася берлінської адміністрації у 200 тисяч євро.

Пам'ятник встановили у центрі міста на вулиці Вільгельмштрассе недалеко від того місця, де раніше знаходилися урядові установи Третього рейху. У декількох сотнях метрів також знаходяться засипані залишки бункера Гітлера.

Пам'ятник на Вільгельмштрассе

Ініціатором відкриття пам'ятника став німецький письменник Рольф Гохут. За його словами, Ельзеру довгий час не приділялося в історичній пам'яті німців достатнього місця - на відміну від офіцерського замаху 1944 року, що його очолював полковник Клаус фон Штауффенберг.

1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті (ВІДЕО)

З приводу етичного питання про встановлення пам'ятника людині, яка планувала вбивство, письменник відповів: "Коли законні засоби не працюють, одинаки можуть вдатися до терору".

Столяр з Кьонігсбронна Георг Ельзер намагався вбити Гітлера, підірвавши бомбу у мюнхенській пивній, де члени нацистської партії святкували річницю Пивного путчу 1923-го. Проте вождь нацистів пішов раніше, скоротивши свою промову - літаку, на якому він мав повертатися у Берлін, завадив туман, і Гітлер поспішав на поїзд.

Пивна "Бюргербройкеллер" після вибуху

Вибух стався буквально через кілька хвилин після того, як Гітлер залишив залу, де проходили збори Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. В результаті загинули сім чоловік, ще 60 отримали поранення.

Сам Ельзер був безпартійним, хоч у 1928 році товариші й умовили його записатися в парамілітарну організацію Компартії Німеччини. Він сповідував протестантські цінності і завжди відмовлявся демонструвати нацистський салют (з викиданням правої руки).

 Георг Ельзер

За словами столяра, до його вчинку його підштовхнула нацистська програма мілітаризації країни і напад німецьких і союзних їм військ на Чехословаччину. Георг Ельзер вважав, що це крок до нової війни: "Своїм учинком я хотів зупинити ще більше кровопролиття".

Ельзера схопили під час спроби перетнути німецько-швейцарський кордон, а 9 квітня 1945 року він був убитий в концтаборі Дахау.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.