1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті. ВІДЕО

27 жовтня 1999 року група озброєних людей увірвалася в зал засідань Національних зборів Республіки Вірменія і відкрила вогонь по президії.

У президії парламенту в той час знаходилися і вірменські міністри (якраз був день уряду - так званий "день питань і відповідей").

За кілька хвилин країна втратила прем'єр-міністра, спікера парламенту і обох його заступників, міністра і трьох депутатів. Загалом загинуло восьмеро людей. Кілька втрапило в лікарню у важкому стані - на відео видно, як одного з народних обранців народний месник забиває прикладом автомату.

1989: страта Чаушеску і його дружини Єлени. ВІДЕО

Нападників очолював колишній журналіст і активний вірменський діяч часів перебудови Наїрі Унанян. Він заявив, що метою кривавого побоїща у владі було "врятувати Вірменію від розвалу". Знайома риторика, чи не так - у нас кожна політична сила любить драматизувати ситуацію у подібному стилі "Україна гине!"

Відповідно до риторики політиків драматично розглядають ситуацію і виборці. Коли читаєш сповнені ненависті коментарі на УП, складається враження, що про повтор вірменського сценарію в Україні мріє багато наших земляків - от тільки охочих це зробити не знаходиться.

Війна Хімаєра. Як одна людина повстала проти влади

Воно, може, й на краще. Теракт групи Унаняна навряд чи призвів до чогось позитивного у вірменській політиці, натомість викликавши шок і посіявши недовіру у суспільстві. В убивстві звинуватили тодішнього президента Вірменії, який одним махом позбавився своїх політичних противників.

А хто ж стояв (і чи стояв) за Унаняном насправді, досі невідомо. Виконавці сидять у в'язниці. Пожиттєво.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".