1999: розстріл міністрів у вірменському парламенті. ВІДЕО

27 жовтня 1999 року група озброєних людей увірвалася в зал засідань Національних зборів Республіки Вірменія і відкрила вогонь по президії.

У президії парламенту в той час знаходилися і вірменські міністри (якраз був день уряду - так званий "день питань і відповідей").

За кілька хвилин країна втратила прем'єр-міністра, спікера парламенту і обох його заступників, міністра і трьох депутатів. Загалом загинуло восьмеро людей. Кілька втрапило в лікарню у важкому стані - на відео видно, як одного з народних обранців народний месник забиває прикладом автомату.

1989: страта Чаушеску і його дружини Єлени. ВІДЕО

Нападників очолював колишній журналіст і активний вірменський діяч часів перебудови Наїрі Унанян. Він заявив, що метою кривавого побоїща у владі було "врятувати Вірменію від розвалу". Знайома риторика, чи не так - у нас кожна політична сила любить драматизувати ситуацію у подібному стилі "Україна гине!"

Відповідно до риторики політиків драматично розглядають ситуацію і виборці. Коли читаєш сповнені ненависті коментарі на УП, складається враження, що про повтор вірменського сценарію в Україні мріє багато наших земляків - от тільки охочих це зробити не знаходиться.

Війна Хімаєра. Як одна людина повстала проти влади

Воно, може, й на краще. Теракт групи Унаняна навряд чи призвів до чогось позитивного у вірменській політиці, натомість викликавши шок і посіявши недовіру у суспільстві. В убивстві звинуватили тодішнього президента Вірменії, який одним махом позбавився своїх політичних противників.

А хто ж стояв (і чи стояв) за Унаняном насправді, досі невідомо. Виконавці сидять у в'язниці. Пожиттєво.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.