Янукович пропонує легалізувати приватні археологічні колекції

Президент України Вiктор Янукович наголошує на необхiдностi легалiзацiї приватних археологiчних колекцiй i внесення їх до музейних реєстрiв України.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

На засiданнi громадської гуманiтарної ради при президентовi України в п'ятницю В. Янукович констатував факт зростання попиту на артефакти i розширення мережi їх незаконного видобутку.

Зокрема, йдеться про "нерухомi археологiчнi об'єкти".

Лопатою і детектором. Чорні археологи замінюють офіційних

"Така практика (незаконнi розкопки - IФ) є неприпустимою, оскiльки тягне за собою втрату безцiнних для iсторiї, держави i всього людства об'єктiв археологiчної спадщини та негативно вiдображається на iмiджi України", - зазначив президент.

На думку глави держави, необхiдно знайти розумний баланс iнтересiв громадянського суспiльства, держави i приватних колекцiонерiв для збереження об'єктiв археологiчної спадщини.

Зокрема, президент запропонував легалiзувати приватнi археологiчнi колекцiї та розглянути варiанти можливостi їх реєстрацiї у музейних фондах України. 

Чорним археологам, які відкопали скарб вікінгів, висунуто звинувачення в крадіжці

Нагадаємо, у грудні 2010 року адміністрація президента вимагала повернення з США приватної колекції скфіського золота "Платар".

У квітні 2011 року чорні археологи хотіли продати відкопаний архів УПА за 500 тисяч гривень.

У травні повідомлялося, що кримська міліція відмовляється порушувати справи проти чорних археологів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.