Чеченці врятували від Голодомору тисячі українців - Кадиров

Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров заявив, що під час Голодомору тисячі українців утікали на Кавказ, де знайшли порятунок у родинах чеченців.

Про це Кадиров розповів у інтерв'ю українській інформагенції "УММА".

"Хочу нагадати, що в Чечні живуть і українці, - сказав президент. - Колись Голодомор погнав їхніх батьків, дідусів, бабусь на Кавказ. Люди йшли пішки, тисячами. У Чечні їх прийняли".

Чеченка у віці 127 років - найстаріша людина на Землі? (ФОТО)

Кадиров нагадав, що українців брали у свої домівки не влада, а звичайні селяни: "Приймали у сім'ї. Завдяки цьому багато тисяч життів було врятовано".

Президент зазначив, що "сьогодні на чеченському столі український борщ, а тим більше, "вчорашній" є таким же звичайним блюдом, як і в будь-якій українській хаті".

"А про слово "майдан" точаться суперечки - чи воно українське, чи то чеченське", - додав Кадиров.

Як убили Дудаєва. 15 років тому загинув перший президент Чечні

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.