Чеченський парламент пропонує переслідувати за "викривлення правди" про Другу світову

Парламент Чеченської Республіки Російської Федерації одноголосно схвалив проект федерального закону про кримінальну відповідальність за "умисне викривлення правди" про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну, образу почуттів ветеранів і пам’яті загиблих.

Про це повідомляє "Новая газета".

Найближчим часом законопроект внесуть на розгляд Державної Думи Росії, заявив спікер чеченського парламенту Магомед Даудов. Ініціативу законопроекту на початку лютого висунув президент Чечні Рамзан Кадиров.

Поки що текст законопроекту не оприлюднили. Проте повідомлялося, що документ пропонує запровадити кримінальну відповідальність "за скоєння дій, які ображають почуття ветеранів і пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, які викривлюють історію ВВВ та заперечують вирішальний вклад СРСР та його багатонаціонального народу в перемогу в Другій світовій війні".

При цьому, про яку міру покарання йшлося, не уточнювалося.

Голова комітету Державної Думи з державотворення та законодавсва Павло Крашенников заявляв, що в Думі готові обговорити ініціативу Кадирова, коли законопроект надійде на розгляд.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.