Чеченський парламент пропонує переслідувати за "викривлення правди" про Другу світову

Парламент Чеченської Республіки Російської Федерації одноголосно схвалив проект федерального закону про кримінальну відповідальність за "умисне викривлення правди" про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну, образу почуттів ветеранів і пам’яті загиблих.

Про це повідомляє "Новая газета".

Найближчим часом законопроект внесуть на розгляд Державної Думи Росії, заявив спікер чеченського парламенту Магомед Даудов. Ініціативу законопроекту на початку лютого висунув президент Чечні Рамзан Кадиров.

Поки що текст законопроекту не оприлюднили. Проте повідомлялося, що документ пропонує запровадити кримінальну відповідальність "за скоєння дій, які ображають почуття ветеранів і пам’ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, які викривлюють історію ВВВ та заперечують вирішальний вклад СРСР та його багатонаціонального народу в перемогу в Другій світовій війні".

При цьому, про яку міру покарання йшлося, не уточнювалося.

Голова комітету Державної Думи з державотворення та законодавсва Павло Крашенников заявляв, що в Думі готові обговорити ініціативу Кадирова, коли законопроект надійде на розгляд.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.