Бандерівську ідеологію заборонами не переможеш — Кадиров

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Сайт "Ехо Москви" поширив коментар Рамзана Кадирова, посилаючись на канал президента Чечні в "Телеграмі".

"Польща зіткнулася з наслідками втручання країн, які несуть "демократію" в інші держави. Ці країни, затіваючи революцію в Україні, подавали все як захист інтересів українського народу, а в підсумку руїна, хаос, анархія та нацистська ідеологія. І це зачепило не тільки Україну, але і її сусідів. "Бандерівські настрої" стали небезпечними й для Польщі", — написав Кадиров.

Голова Чечні посварив польських політиків:

"Про це Росія неодноразово попереджала, закликаючи Європу не забувати, якою ціною далася перемога над Третім Райхом. Знищення пам'ятників солдатам, насмішки й збиткування на адресу ветеранів ВВВ не минулися безслідно. Зловісний вишкір нацизму загрожує Європі. Якби ви дослухалися до Росії, то можна було б зупинити це зло, яке насувалося, в зародку".

При цьому Кадиров запропонував власний шлях боротьби з "бандерівською ідеологією":

"Та все ж, перезаписуючи історію неможливо перемогти "бандерівську ідеологію", неможливо перемогти нацизм, неможливо перемогти тероризм. Ви повинні дати людям на заміну іншу ідеологію, ідею можна вбити тільки іншою ідеєю.

"Заборонні заходи, покарання й переслідування мало чим допоможуть, якщо й далі проводитиметься агресивна зарубіжна політика у відношенні тих, хто врятував світ від фашизму".

Нагадаємо, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Наразі проект закону ще не підписаний президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.