Спецпроект

Рада не захотіла відзначати ювілеї Сліпого, Мазепи і Голодомору

Верховна Рада не прийняла проект постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2012 році і зняла його з розгляду.

Про це повідомляє РІСУ.

Проект постанови про відзначення у 2012 році (реєстр. № 8769), внесений народними депутатами України В.Карпуком та В.Яворівським, визначав перелік найважливіших подій у суспільно-політичному житті України та ювілеїв видатних осіб, які у 2012 році повинні відзначатися на загальнодержавному рівні.

Серед інших дат пропонувалося в наступному році 17 лютого відзначити 120 років від дня народження Сліпого (Коберницького) Йосипа Івановича (1892-1984) – Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви, політичного, релігійного та наукового діяча.

Також планувалося 25 липня відзначити 325 років з часу обрання гетьманом України Івана Степановича Мазепи.

У проекті постанови є й інші важливі дати, пов’язані з релігійно-суспільним життям України. Так, пропонується відзначати у 2012 році 150 років від початку проектування та будівництва Володимирського кафедрального собор; 80 років вшанування пам’яті жертв Голодомору.

За результатами вчорашнього голосування у ВР України, Проект Постанови про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2012 році не прийнятий і знятий з розгляду, пише РІСУ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.