У представництві ЄС презентували шкільний проект "Я пам'ятаю"

У представництві Європейського Союзу в Україні відбулася перша майстерня зі збереження історичної пам’яті в рамках проекту "Я пам'ятаю".

На першу майстерню зібралися школярі та їхні опікуни-вчителі з найбільш активних євроклубів різних областей України.

До участі в майстерні за конкурсом, оголошеним в рамках проекту “Залучення молодіжних європейських клубів до збереження історичної пам'яті в Україні”, було відібрано 30 представників найбільш активних Євроклубів з різних областей України, що впродовж вересня 2011 року провели інтерв’ю зі свідками Другої світової війни, та надіслали матеріали для розміщення на сайті проекту - iremember.org.ua.

Редактор "Історичної Правди" Павло Солодько розповів про аналогічні проекти ІП - "1939-1945: неписана історія" та "1932-33: історія Голоду" - присвячені збереженню родинних переказів про важливі сторінки історії України.

Керівник проекту зі збереження історичної пам'яті, кандидат історичних наук Вікторія Калашнікова зазначила, що за підсумками початкової майстерні буде вдосконалено методичні рекомендації та оголошено новий конкурс проектів для євроклубів зі збереження історичної пам'яті та діалогу між поколіннями.

Проект "Я пам'ятаю" втілює громадяська організація “Українська асоціація європейських студій” за підтримки міжнародного фонду “Взаєморозуміння і толерантність”.

Євроклуби - молодіжні організації, спрямовані на інтеграцію молоді до ініціатив ЄС; в Україні підтримуються представництвом Євросоюзу та Міносвіти. Загалом в Україні діє близько 1000 євроклубів.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.