У представництві ЄС презентували шкільний проект "Я пам'ятаю"

У представництві Європейського Союзу в Україні відбулася перша майстерня зі збереження історичної пам’яті в рамках проекту "Я пам'ятаю".

На першу майстерню зібралися школярі та їхні опікуни-вчителі з найбільш активних євроклубів різних областей України.

До участі в майстерні за конкурсом, оголошеним в рамках проекту “Залучення молодіжних європейських клубів до збереження історичної пам'яті в Україні”, було відібрано 30 представників найбільш активних Євроклубів з різних областей України, що впродовж вересня 2011 року провели інтерв’ю зі свідками Другої світової війни, та надіслали матеріали для розміщення на сайті проекту - iremember.org.ua.

Редактор "Історичної Правди" Павло Солодько розповів про аналогічні проекти ІП - "1939-1945: неписана історія" та "1932-33: історія Голоду" - присвячені збереженню родинних переказів про важливі сторінки історії України.

Керівник проекту зі збереження історичної пам'яті, кандидат історичних наук Вікторія Калашнікова зазначила, що за підсумками початкової майстерні буде вдосконалено методичні рекомендації та оголошено новий конкурс проектів для євроклубів зі збереження історичної пам'яті та діалогу між поколіннями.

Проект "Я пам'ятаю" втілює громадяська організація “Українська асоціація європейських студій” за підтримки міжнародного фонду “Взаєморозуміння і толерантність”.

Євроклуби - молодіжні організації, спрямовані на інтеграцію молоді до ініціатив ЄС; в Україні підтримуються представництвом Євросоюзу та Міносвіти. Загалом в Україні діє близько 1000 євроклубів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.