Влада не виділяє коштів на утримання пам'яток Києва

Головне управління охорони культурної спадщини КМДА потребує і просить виділити у 2012 році на охорону пам’яток 35 млн грн. Київська влада не передбачила жодної копійки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, у 2010 році на охорону, реставрацію та збереження пам’яток бюджетом Києва було передбачено близько 17 млн грн., а виділили менше 1 млн грн.

"У 2011 році передбачено близько 8 млн грн, а виділено лише 693 тис грн., з яких управління переважно погасило заборгованість за проведені роботи з 2008 року, - зазначив Бригинець. - На 2012 рік кошти на статтю охорони пам’яток не заплановані взагалі".

Голова комісії повідомив, що на сьогодні, за інформацією профільного управління, через відсутність реставраційних робіт в критичному стані знаходяться Караїмська кенаса, колона Магдебурзького права та дзвіниця Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Депутат наголосив, що окрім зазначених пам’яток у столиці існує масштабна проблема з руйнуванням будинків-пам’яток, оскільки в Києві практично всі такі пам’ятки потребують реставрації.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.