Анонс: презентація книги про "провал імперського проекту"

Відбудеться обговорення нової книги Олексія Гараня "Україна, Росія та провал імперського проекту" і дискусія про уроки незалежності з досвіду Грузії та України.

20 років тому розпався Радянський Союз.

8 грудня 1991 року Росія, Білорусь та Україна підписали у Біловезькій Пущі угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД), до якої не приєдналася Грузія. 31 грудня 1991 р. припинив своє існування Радянський Союз.

Таким чином відкрився шлях для розвитку суверенних держав України та Грузії.

Де перебувають Україна та Грузія після двадцяти років незалежності? Які мають здобутки? У чому полягають недоліки? Якими є теперішні стосунки між Росією та Україною і Росією та Грузією?

Подібні питання охоплює книга "Україна, Росія та провал імперського проекту", нещодавно видана під керівництвом пана професора Олексія Гараня за підтримки представництва Фонду Фрідріха Науманна та фонду "Відродження".

5 грудня відбудеться презентація цієї книги і дискусія "20 років після розпаду Радянського Союзу - уроки незалежності", у якій братимуть участь:

Давид Бердзенішвілі
Політсекретар Республіканської Партії Грузії, Тбілісі

Проф. Олексій Гарань
Політолог, професор кафедри політології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія», Київ

Д-р Іван Курілла
Історик, Волгоградський університет, Волгоград

Проф. Олексій Плотніков
Вчений-економіст та депутат Верховної Ради від Партії Регіонів, Київ

Час:
понеділок, 5 грудня 2011 року, з 18:30 до 20:30

Місце:
бізнес-центр "Парус", великий конференц-зал, 3. поверх,вул. Мечникова, 2, Київ (вхід із бульвару Лесі Українки, між банком та рестораном "Муракамі").

Модератор:
д-р Гайке Дьорренбехер,
керівник Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

Робочі мови:
російська та німецька (з синхронним перекладом).

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.