Спецпроект

У Нотр-Дам де Парі молилися за жертв Голодомору

Мовчазна процесія з транспарантами пройшла від скверу Тараса Шевченка, що біля катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі, до собору Паризької Богоматері, роздаючи дорогою листівки, в яких розповідалося різними мовами про жахливі події 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Святу Літургію з цього приводу очолив владика Гліб (Лончина), Апостольський екзарх для українців у Великій Британії, у співслужінні з монсеньйором  Еріком де Муля Бофортом, єпископом-помічником  Паризької архиєпархії, та священиками екзархату і представниками інших католицьких Церков: монсеньйором  Кльодом Брісолетом – ординарієм для Східних Католицьких Церков у Франції, монсеньйором Патріком Жаком – ректором собору Паризької Богоматері та іншими.

Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері

Після літургії була відслужена екуменічна панахида за участю православних священиків: о. Івана Радевича і о. Бориса Хайневського (УАПЦ).

На Богослужінні був Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Олександр Купчишин і представники дипломатичного корпусу.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.