Спецпроект

У Нотр-Дам де Парі молилися за жертв Голодомору

Мовчазна процесія з транспарантами пройшла від скверу Тараса Шевченка, що біля катедрального собору Святого Володимира Великого в Парижі, до собору Паризької Богоматері, роздаючи дорогою листівки, в яких розповідалося різними мовами про жахливі події 1932-1933 років в Україні.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

Святу Літургію з цього приводу очолив владика Гліб (Лончина), Апостольський екзарх для українців у Великій Британії, у співслужінні з монсеньйором  Еріком де Муля Бофортом, єпископом-помічником  Паризької архиєпархії, та священиками екзархату і представниками інших католицьких Церков: монсеньйором  Кльодом Брісолетом – ординарієм для Східних Католицьких Церков у Франції, монсеньйором Патріком Жаком – ректором собору Паризької Богоматері та іншими.

Нотр-Дам де Парі - собор Паризької Богоматері

Після літургії була відслужена екуменічна панахида за участю православних священиків: о. Івана Радевича і о. Бориса Хайневського (УАПЦ).

На Богослужінні був Надзвичайний і Повноважний посол України у Франції Олександр Купчишин і представники дипломатичного корпусу.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.