Презентують нову книгу Романа Коваля - про дисидента Рената Польового

В середу у Києві відбудеться презентація нової книги Романа Коваля "Тиха війна Рената Польового".

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

Вестимуть презентацію письменники Василь Портяк і Роман Коваль.

Про героя книги: Ренат Польовий – колимський в’язень, видатний інженер-винахідник, меценат, краєзнавець, учасник хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки” та ансамблю “Радосинь”, член Українського культурологічного клубу, Української гельсінкської спілки, Української республіканської партії, Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Історичного клубу “Холодний Яр”, автор книг “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті” та “Моя боротьба (спомини)”.

Ренат Польовий знав багатьох визначних особистостей, спогади про яких залишив нам у спадок, зокрема про членів ОУН Степана Сярого та Марію Омелян, кобзарів Семена Власка, Олександра Корнієвського, Михайла Башловку, Олексія Чуприну, Георгія Ткаченка, Євгена Адамцевича, Миколу Будника, Віктора Лісовола, Ігоря Рачка, братів Василя та Миколу Литвинів, а також про Івана Гончара, Феодосія Сахна, Сергія Набоку, Леоніду Світличну, Леопольда Ященка та інших. 

Час і місце: 7 грудня о 17.00, Національний музей Тараса Шевченка (бульв. Тараса Шевченка, 12).

У книжці вміщено “Колимські оповідання” та “Новели неволі” Рената Польового, його півстолітні дослідження історії Кубані та спогади про УКК, УГС, ДСУ, хор “Гомін”.

Книга альбомного формату, в ній 1040 сторінок, близько 700 фотографій та картин.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.