Пам'ятка на Хрещатику, яка не давала побудувати хмарочос, проіснувала тільки місяць

Тільки місяць скандальний будинок на вул. Грушевського, 4-б пробув у статусі пам’ятки. Днями київська влада позбавила будівлю, на місці якої збираються побудувати 50-поверховий готель, статусу нововиявленої пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що 21 вересня 2011 року на засіданні Науково-методичної ради при Київському науковому методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії культури, будинку надали статус нововиявленої пам’ятки культурної спадщини.

На підставі вказаного рішення Науково-методичної ради, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА 31 жовтня 2011 року видало наказ про включення зазначеного будинку до переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Пам’ятку не встигли занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

"Але свято на вулиці пам’яткозахісників було недовгим. Статус як надали, так і забрали. Переконаний, що за відміною статусу історичного будинку, визирають вуха забудовників і високопосадовців", - упевнений Бригинець.

Будинок на вул. Грушевського, 4-б передали під знесення ТОВ "Грааль" для будівництва за цією адресою 160-метрового готельного комплексу. Проект був розкритикований авторитетними архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення, але не був скасований владою.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.