Пам'ятка на Хрещатику, яка не давала побудувати хмарочос, проіснувала тільки місяць

Тільки місяць скандальний будинок на вул. Грушевського, 4-б пробув у статусі пам’ятки. Днями київська влада позбавила будівлю, на місці якої збираються побудувати 50-поверховий готель, статусу нововиявленої пам’ятки.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Депутат нагадав, що 21 вересня 2011 року на засіданні Науково-методичної ради при Київському науковому методичному центрі по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії культури, будинку надали статус нововиявленої пам’ятки культурної спадщини.

На підставі вказаного рішення Науково-методичної ради, Головне управління охорони культурної спадщини КМДА 31 жовтня 2011 року видало наказ про включення зазначеного будинку до переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Пам’ятку не встигли занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

"Але свято на вулиці пам’яткозахісників було недовгим. Статус як надали, так і забрали. Переконаний, що за відміною статусу історичного будинку, визирають вуха забудовників і високопосадовців", - упевнений Бригинець.

Будинок на вул. Грушевського, 4-б передали під знесення ТОВ "Грааль" для будівництва за цією адресою 160-метрового готельного комплексу. Проект був розкритикований авторитетними архітекторами Києва і викликав осуд громадськості ще на етапі його обговорення, але не був скасований владою.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.