Кравчук вважає, що його внесок у розпад СРСР досі не оцінений

Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає, що Біловезька угода про розпад СРСР і через 20 років не оцінена по-справжньому.

Про це він повідомив Українській службі ВВС.

Перший президент сучасної України також дав зрозуміти, що не перевищив повноваження, підписуючи 8 грудня 1991 року угоду про створення Союзу незалежних держав.

"Угода вступає в дію після схвалення Верховною Радою. Я підписав, але цей підпис був недійсним, доки не проголосувала Верховна Рада, не ратифікувала", - сказав Кравчук.

"Через деякий час Верховна Рада обговорила те, що я підписав, – і проголосувала за цей акт", - нагадав він.

Перший президент України наголосив: "Це перший в історії цивілізації випадок, коли імперія розпалась без війн".

"Ми сперлись на Конституцію, на міжнародне право і прийняли рішення, яке ратифікували парламенти і яке вступило в силу через мирний шлях", - пояснив він.

"Ми прийняли рішення, яке дало можливість скласти ядерну зброю України, Білорусі й Казахстану. У світі зменшилася загроза ядерної війни", - зазначив Кравчук.

"Тобто Біловезька угода – вона ще не оцінена по-справжньому. Біловезька угода – це світовий процес, це глобальний процес", - переконаний він.

Як відомо, 8 грудня 1991 року у Білорусі, у Біловезькій пущі під Брестом, президент Росії Борис Єльцин, президент України Леонід Кравчук і голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич підписали угоду, яка стала юридичним оформленням розпаду СРСР.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.