В Одесі відновлять музей морського флоту

Одеський морський торговий порт займеться відновними роботами в будівлі Музею морського флоту.

Про це повідомляє "Думская" з посиланням на начальника обласного управління охорони об'єктів культурної спадщини Наталію Штербуль.

"На сьогоднішній день, музей морського флоту є структурним підрозділом Одеського морського торгового порту, - заявила Штербуль. - Керівництво порту заявило про свої наміри провести відновлювальні роботи в будівлі музею".

 

За словами чиновниці, заявлена ​​в 2007 році вартість робіт з реконструкції становить близько 40 млн гривень. Однак, за фактом ця сума може змінитися.

"Наразі вирішується питання про фінансування робіт із реконструкції музею, - сказала Штербуль - Поки невідомо, чи буде Одеський порт проводити роботи за свій рахунок, або ж до цього підключиться Міністерство транспорту та зв'язку".

Одеський музей морського флоту було створено 1920 року, однак більшість довоєнних експонатів було викрадено під час окупації Одеси у Другій світовій війні. В 1965 році музей відновив свою роботу в будівлі колишнього Англійського клубу на Ланжеронівській вулиці.

Експозиція музею нараховує понад 100 тисяч виставкових експонатів, серед яких цінні документи та фотографії, ювелірно виконані моделі суден, а також якір віком за 900 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.