ПРЕМІЮ "КНИГА РОКУ ВВС" ОТРИМАВ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН

Лауреатом премії "Книга року ВВС"-2011 став одесит Володимир Рутківський із дилогією "Сині Води" - пригодницьким твором про 1360-ті роки, коли Велике князівство Литовське і Руське витісняло Золоту Орду з території нинішньої України.

Про це повідомляє кореспондент "Історичної Правди".

Раніше ім’я Володимира Рутківського вже побувало в "п’ятірці" найкращих книжок року за версією Бі-Бі-Сі.

Його нова дилогія "Сині Води: Князь бродників" та "Сині Води: Стріли впритул" повертається до тем життя в українських степах ХIV століття.

Обкладинки книжок дилогії, яка отримала одну з найпрестижніших книжкових премій цього року

Українсько-литовське військо на чолі з князем Ольгердом і татарське військо на чолі з ханами сходяться в герці за контроль над українськими степами – де в багатьох випадках мирно співіснують і дружать українці і татари.

Велике Князівство Литовське і Руське - 300 років забутої історії України

Оповідь починається із пригод ватаги бродників – тогочасних волоцюг, - які схопили невідомого чоловіка. Той чоловік, схоже, непростий.

Бродники хочуть за пораненого викуп, але його рятує сільський хлопчик-сирота Петрик.

 Перша сторінка книги

Невідомий виявляється Дмитром Боброком (очевидно, йдеться про онука литовського князя Гедиміна Дмитра Коріятовича Боброка-Волинського - оспіваного пізніше героя Куликовської битви 1380-го, який загинув у битві Вітовта з ординцями над Ворсклою в 1399 році - ІП).

Битва над Ворсклою - наслідок ворожнечі Вітовта і Тамерлана, Тохтамиша і Мамая

Тепер доля Петрика і його друга Тимка пов’язана з Дмитром, а доля того – з долею України. Разом герої йдуть через пригоди й небезпеки до однієї з найвизначніших подій української історії – битви при Синіх Водах.

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.