У Києві поклали квіти до "майбутнього пам'ятника" Сталіну (ФОТО)

21 грудня, з нагоди 132-ої річниці від дня народження керівника СРСР (1922-1953) Йосипа Сталіна комуністи та їхні прихильники вшанували його пам'ять на Європейській площі столиці.

Про це повідомляють організатори акції.

Учасники акції "Дві гвоздики товаришу Сталіну" провели збори на сходах біля Європейської площі, де в 1950-их висів гігантський портрет Сталіна.

Після цього під аркою Дружби народів відбулася зустріч з народним депутатом України Євгеном Царьковим, який розповів, як фракція комуністів у Верховній Раді нагадала, що Сталін - це збирач України в її нинішніх кордонах та ініціатор надання їй статусу члена Раді Безпеки Генасамблеї ООН.

Учасники заходу подякували комуністам Запоріжжя за сучасне увічнення пам'яті Сталіна у вигляді силумінового бюсту, а волинським комсомольцям - за їхню ініціативу зі спорудження пам'ятника у Луцьку.

Була висловлена пропозиція про необхідність встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну в Києві і "повернення Європейській площі імені Сталіна". На місці майбутнього пам'ятника було покладено квіти.

 

В акції взяли участь близько 30 осіб - представників шести громадських організацій.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.