2011 рік може стати найбезпечнішим за всю історію цивільної авіації

Динаміка нещасних випадків з літаками за останні 11 місяців свідчить про те, що 2011 рік може стати найбезпечнішим в історії сучасної цивільної авіації.

Про це повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на дані Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

У січні-листопаді 2011 року число авіапригод з літаками західного виробництва було на 52% нижче середнього значення за п'ять попередніх років.

Середня кількість авіаційних НП у світі (вимірюється числом утрачених реактивних літаків західного виробництва на 1 млн польотів) склала 0,34 і була мінімальною з часів Другої світової війни, від якої IATA веде відлік історії сучасної авіації, заявив представник організації у Вашингтоні Перрі Флінт.

Таким чином, одна надзвичайна подія припадала на майже 3 млн польотів.

Попередній рекорд був установлений в 2010 році: тоді середня кількість НП становила 0,61 (одна катастрофа на 1,6 млн польотів). 10 років тому частка пригод дорівнювала 1,05 або одному нещасному випадку на 952 тисяч польотів.

Як загинув польський Ту-154. Стенограма російських диспетчерів

"Йдеться про довгострокову тенденцію, - зазначив Флінт, - 2011 рік не є аномальним".

За даними асоціації, Африка залишається найнебезпечнішим континентом світу з точки зору авіаперельотів. За 11 місяців 2011 року в Африці зареєстровано 3,93 серйозних нещасних випадків на кожен мільйон польотів.

На другому місці за небезпекою стоїть Латинська Америка - 1,43 події на мільйон польотів. У Північній Америці катастрофи траплялися не частіше, ніж раз в 10 млн польотів, а в Європі цього року взагалі не зареєстровано випадків, що відповідають критеріям IATA.

Оскільки IATA враховує НП тільки з літаками західного виробництва, частина катастроф на території Європи не реєструється організацією. Скажімо, не була враховано аварію Як-42 з хокейною командою "Локомотив" на борту, який розбився 7 вересня під Ярославлем.

Торішня катастрофа борту №1 уряду Польщі, в якій загинуло 96 людей на чолі з президентом Лєхом Качинським, теж не була врахована ІАТА, оскільки до 2010 року польоти офіційних польських делегацій обслуговувалися літаками Ту-154.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.