В Одесі заборонили марш до дня народження Бандери

Одеський окружний адміністративний суд 29 грудня заборонив проведення маршу до річниці від дня народження лідера ОУН Степана Бандери. Захід планувалося провести в Одесі 1 січня.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на одеський осередок партії "ВО "Свобода".

Суд виніс постанову заборонити проводити масові акції й мітинги в центрі міста 1 січня. Підставою для такого рішення суду стало те, що в цей же час і в цьому ж місці зібралися проводити свою акцію проросійські організації, які подали в Одеську міську раду заявки на проведення заходів.

У зв'язку з цим виконавчий комітет міськради звернувся до суду із проханням заборонити масові акції як однієї, так і іншої сторони.

"Свобода" вважає, що подання заявок проросійськими організаціями було спрямоване на зрив маршу.

Партія збирається відзначити річницю від дня народження Бандери іншими вуличними акціями, які не заборонені судом.

"Свобода" має намір 1 січня провести акції до дня народження Бандери в Києві, Луганську, Запоріжжі, Тернополі, Рівному, Сумах, Харкові, Кіровограді та Горлівці.

А у Львові Партія захисників вітчизни (лідер - Юрій Кармазін) вирішила провести на честь Бандери смолоскипову ходу.

Степан Бандера - чільний діяч Організації українських націоналістів (1929-1940), лідер ОУН (революційної) з 1940 до своєї смерті від рук агента КГБ у 1959 році. Він народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині.

Детальніше про Бандеру читайте на "Історичній Правді"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.