В Одесі заборонили марш до дня народження Бандери

Одеський окружний адміністративний суд 29 грудня заборонив проведення маршу до річниці від дня народження лідера ОУН Степана Бандери. Захід планувалося провести в Одесі 1 січня.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на одеський осередок партії "ВО "Свобода".

Суд виніс постанову заборонити проводити масові акції й мітинги в центрі міста 1 січня. Підставою для такого рішення суду стало те, що в цей же час і в цьому ж місці зібралися проводити свою акцію проросійські організації, які подали в Одеську міську раду заявки на проведення заходів.

У зв'язку з цим виконавчий комітет міськради звернувся до суду із проханням заборонити масові акції як однієї, так і іншої сторони.

"Свобода" вважає, що подання заявок проросійськими організаціями було спрямоване на зрив маршу.

Партія збирається відзначити річницю від дня народження Бандери іншими вуличними акціями, які не заборонені судом.

"Свобода" має намір 1 січня провести акції до дня народження Бандери в Києві, Луганську, Запоріжжі, Тернополі, Рівному, Сумах, Харкові, Кіровограді та Горлівці.

А у Львові Партія захисників вітчизни (лідер - Юрій Кармазін) вирішила провести на честь Бандери смолоскипову ходу.

Степан Бандера - чільний діяч Організації українських націоналістів (1929-1940), лідер ОУН (революційної) з 1940 до своєї смерті від рук агента КГБ у 1959 році. Він народився 1 січня 1909 року на Івано-Франківщині.

Детальніше про Бандеру читайте на "Історичній Правді"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.