Історики обговорять питання примирення після Другої світової

Всеукраїнська асоціація викладачів історії "Нова Доба" і програма досліджень історії сучасної України ім. Петра Яцика у партнерстві із Всеукраїнським центром дослідження Голокосту "Ткума" анонсують проведення круглого столу "Пам'ять про війну – проти війни пам’ятей: Голокост та геноциди".

Захід відбудеться 3 лютого  2012 року у Київському будинку вчителя (вул.Володимирська, 57).  Початок роботи о 10:00.

Метою круглого столу є ініціювання серед істориків-науковців та вчителів історії відкритої дискусії  щодо подолання суспільних протиріч, які стосуються пам’яті про Другу світову війну та її уроків для сучасної України й європейської спільноти. 

Цей захід є спільною ініціативою істориків-науковців та вчителів історії щодо досягнення  історичного примирення навколо подій Другої Світової війни – пам'ять про яку і досі розділяє наше суспільство.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.