Реставрацію Лаврської дзвіниці завершать весною

Велика дзвiниця Києво-Печерської лаври вiдкриється для вiдвiдувачiв навеснi 2012 року.

Про це повідомляє сайт Нацiонального Києво-Печерського iсторико-культурного заповiдника.

Масштабна реставрацiя найвищої (96 метрiв) дзвiницi України триває вже близько року.

"Кожен ярус дзвiницi має особливе смислове наповнення, - зазначив головний архiтектор заповiдника Олександр Романченко. - Загалом їх чотири, i чим вище, тим витонченiшим є декор ярусiв дзвiницi. Четвертий ярус прикрашений золотими двоголовими орлами, увiнчаними царськими коронами. Щоправда, орли давно втратили позолоту. Нинi фахiвцям є над чим попрацювати. Також угорі знайшли i почали реставрувати унiкальне лiплення у виглядi листочкiв iз дивовижними малюнками".

Ранiше пiд банею Лаврської дзвiницi знайшли 60-сантиметрову фiгуру у виглядi янгола, укритого сухозлiтним золотом. Про iснування унiкальної фiгури кiнця XVIII столiття було вiдомо лише з архiвних документiв. Янгола випадково виявили працiвники в груднi 2011 року.

Дзвіниця на тлі Києво-Печерської лаври

Велика Лаврська дзвiниця збудована протягом 1731-1745 рр під керівництвом німецького архітектора Йоганна-Ґоттфріда Шеделя. На будiвництво пiшло 5 млн шт. цегли рiзних розмiрiв i форм. Її висота - 97 метрів, товщина стiн у нижнiй частинi - 8 метрiв.

На дзвiницю можна пiднятися, подолавши 364 сходинки.

Останнi реставрацiйнi роботи завершилися в 1961 роцi, оскiльки дзвiниця постраждала пiд час Другої світової війни.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.