Греко-католики не планують святкувати Різдво 25 грудня

В Української греко-католицької церкви (УГКЦ) наразі відсутні ініціативи з переходу до святкування Різдва 25 грудня.

Про це заявив глава УГКЦ архієпископ Святослав (Шевчук).

"В Україні наша церква святкує Різдво і Великдень за старим стилем разом з нашими православними братами, тут ми абсолютно не відрізняємося", - сказав голова УГКЦ.

"І коли ми будемо щось змінювати, то ми хочемо це змінювати разом, щоб не дати можливості для утворення нових якихось поділів або акцентування якихось протистоянь", - підкреслив він на прес-конференції в Черкасах.

Однак, за словами глави УГКЦ, в Україні дискусії з цього приводу поки немає, мова йде лише про "внутрішні діалоги" у кожній церкві і про "дотримання місцевої традиції".

"Коли я служив в Аргентині, ми служили за новим стилем, і я почував себе комфортно, тому що ми були всі разом. Я сьогодні в Україні, і ми святкуємо за старим стилем - я теж себе почуваю дуже комфортно", - підсумував Святослав.

Усі християни західного обряду (римо-католики і протестанти) і більшість православних відзначають Різдво за григоріанським календарем 25 грудня.

У той час як Єрусалимська, Грузинська, Московська і Сербська церкви, а також українські православні і греко-католики святкують Різдво 7 січня (за юліанським календарем).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.