Презентують нову "Україну Модерну". Про фронтіри, пограниччя і окраїни

Редакція інтелектуального часопису "Україна Модерна", Центр польських та європейських студій НаУКМА й Науково-дослідницький центр "Суспільство прикордоння: минуле та сучасність" запрошують на презентацію нового, 18-го тому журналу "Україна Модерна".

Новий том вийшов під назвою: "Пограниччя. Окраїни. Периферії".

Презентація відбудеться 19 січня о 17:00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

18-й том "України Модерної" становить собою спробу певним чином узагальнити дискусії останніх двадцяти років навколо феноменів кордону та прикордоння, а також з'ясувати, наскільки плідними для дослідника (в методологічному сенсі) можуть бути класична "теорія фронтиру" (frontier theory) Фредерика Джексона Тернера та доволі нова, особливо в українському контексті, концепція "прикордоння" (borderlands).

Крім "фронтирних" ідей цей том "України Модерної" порушує багато інших проблем – від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930-х-1940-х роках до суперечки щодо термінології в історіографії радикальних селянських сект XIX століття.

Під час зустрічі редактори "України Модерної" також розкажуть про нову веб-сторінку журналу www.uamoderna.com. В презентації візьмуть участь: редактор-засновник часопису Ярослав Грицак, член редакційної ради журналу Остап Середа.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.