Презентують нову "Україну Модерну". Про фронтіри, пограниччя і окраїни

Редакція інтелектуального часопису "Україна Модерна", Центр польських та європейських студій НаУКМА й Науково-дослідницький центр "Суспільство прикордоння: минуле та сучасність" запрошують на презентацію нового, 18-го тому журналу "Україна Модерна".

Новий том вийшов під назвою: "Пограниччя. Окраїни. Периферії".

Презентація відбудеться 19 січня о 17:00 в Центрі польських та європейських студій НаУКМА (м. Київ, вул. Волоська, 10, підвальне приміщення 6-го корпусу НаУКМА).

18-й том "України Модерної" становить собою спробу певним чином узагальнити дискусії останніх двадцяти років навколо феноменів кордону та прикордоння, а також з'ясувати, наскільки плідними для дослідника (в методологічному сенсі) можуть бути класична "теорія фронтиру" (frontier theory) Фредерика Джексона Тернера та доволі нова, особливо в українському контексті, концепція "прикордоння" (borderlands).

Крім "фронтирних" ідей цей том "України Модерної" порушує багато інших проблем – від гарячих дебатів про характер діяльності ОУН і УПА в 1930-х-1940-х роках до суперечки щодо термінології в історіографії радикальних селянських сект XIX століття.

Під час зустрічі редактори "України Модерної" також розкажуть про нову веб-сторінку журналу www.uamoderna.com. В презентації візьмуть участь: редактор-засновник часопису Ярослав Грицак, член редакційної ради журналу Остап Середа.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.